чиста яка

1) чиста, таза, пакь

2) перен. саф, намуслы, пакь, керсез, эчкерсез

3) (свободный, открытый - о поверхности) ачык, аяз, чиста, буш

4) разг. (не тяжёлый, не грязный - о работе) пөхтә, чиста

5) саф, чип-чиста, кушылмасыз

6) ачык, чиста, аерымачык саф

7) разг. чеп-чи, шыр, төгәл, чын

8) (тщательный, аккуратный) пөхтә, мөкаммәл

•

- чистая правда

ком. вартість; цінність; ціна; оцінна вартість; значення

вартість товару, послуги, активу (asset¹) тощо, виражена у грошах; ♦ вартість встановлюється відповідно до мінової вартості одного продукту чи активу щодо іншого

═════════■═════════

acquisition value купівельна вартість; actual value справжня вартість • дійсна вартість; added value додана вартість; adjusted present value (APV) скоригована поточна вартість; advertising value рекламна вартість; aggregate value сукупна вартість; allowed value дозволене значення; annual value річна вартість; anticipated value сподівана вартість; appraised value оцінена вартість; approximate value приблизна вартість; arbitrary value умовна вартість; assessed value оціночна вартість; asset value номінальна вартість активів; associative value асоціативна вартість; auction value аукціонна вартість; average value середня вартість • середнє значення; balance sheet value балансова вартість; base values базові показники; base market value базова ринкова вартість; billed value вартість рахунка-фактури; biological value біологічна цінність; book value балансова вартість • облікова вартість • чисті (нетто) активи фірми; break-even value значення показника, за якого наявний нульовий прибуток; break-up value роздільна вартість; buyer-recognized value визнана покупцем цінність; calculated value розрахункове значення; capital value вартість капіталу • вартість реального основного капіталу; capitalized value капіталізована вартість; cargo value вартість вантажу; carrying value балансова вартість • облікова вартість; cash value грошова вартість; cash equivalent value рівнозначна грошова вартість • еквівалентна грошова вартість; cash surrender value викупна вартість; closing values ціни на момент закриття; collateral value вартість забезпечення; commercial value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; commitment value вартість зобов'язання; commodity value вартість товару; comparison value порівняльна вартість; competitive value конкурентна цінність; computed value підрахована вартість; conditionally optimal value умовно-оптимальне значення; constant-dollar value суми у незмінних цінах; consumer value цінність для споживачів; consumption value споживана цінність; contract value вартість товарів, куплених за контрактом • вартість товарів, проданих за контрактом • вартість контракту • вартість, зазначена в контракті; conversion value конверсійна вартість; cost value величина витрат • собівартість • початкова вартість; critical value критичне значення; currency values валютні цінності; current value(s) поточна вартість • поточні показники; current exit value поточна ліквідаційна вартість; current market value поточна ринкова вартість; customs value митна вартість; declared value заявлена вартість; denominational value номінальна вартість; depreciable value вартість, яка підлягає амортизації; depreciated value залишкова вартість • балансова вартість із відрахуванням зношення; deprival value втрачена вартість; design value розрахункове значення; discounted value дисконтована вартість; desired value бажане значення; disposal value ліквідаційна вартість; earning-capacity value приведена вартість основного капіталу, яка дорівнює сумі очікуваної виручки; economic value економічно вигідне значення; effective value ефективне значення; end value кінцева вартість; entry value вхідна вартість; equivalent value рівнозначна вартість • еквівалентна вартість; estimated value обчислена вартість; exact value точна вартість; exchange value мінова вартість; exit value; expected value сподівана вартість • математичне сподівання; expected monetary value сподівана грошова вартість; export value експортна вартість; face value; fair value обґрунтована вартість • вартість в поточних цінах; fair market value поточна ринкова вартість; final value кінцева вартість; finite value кінцеве значення; food value харчова цінність • поживність; full value повна вартість • правдива вартість • справжня вартість; functional value функціональна вартість; future value; global value загальна вартість; going-concern value вартість діючого підприємства; gold value вартість золота; gross value валова вартість; gross book value первісна вартість активу • валова вартість активу; high unit value висока вартість товарної одиниці; historical value вартість в цінах набуття • первісна вартість; home value вартість у країні походження; hypothecary value вартість застави; import value вартість імпорту; imputed value умовно нарахована вартість; increasing value зростаюча вартість; individual value індивідуальна вартість; initial value первісна вартість • початкова вартість • вихідні дані; insurance value вартість страхування; insured value застрахована вартість • страхова оцінка; intangible value вартість нематеріальних активів • нематеріальна цінність; international value міжнародна вартість; intrinsic value внутрішня вартість • дійсна вартість; inventory value вартість товарно-матеріальних запасів • інвентарна вартість; investment value дійсна вартість цінного папера; invoice value фактурна вартість; invoiced value фактурна вартість; invoice sales value продажна ціна згідно з накладною; land value вартість землі; license value вартість ліцензії; limit value граничне значення; liquidation value ліквідаційна вартість; loan value вартість позики • розмір кредиту; lower value нижня ціна; manpower value вартість робочої сили; marginal value гранична вартість; market value ринкова вартість; material value матеріальна цінність; maturity value вартість у момент настання терміну; mean value середнє значення; measured value виміряне значення; media value цінність засобів реклами; merchandising value цінність засобів стимулювання сфери торгівлі; monetary value грошова вартість; money value грошова оцінка; mortgage value вартість заставної; net value чиста вартість; net asset value чиста вартість активу; net book value чиста балансова вартість; net depreciated value чиста залишкова вартість; net present value; net realizable value (NRV) чиста вартість реалізації; net selling value чиста продажна вартість; nominal value; numerical value числове значення; nutritional value поживна цінність; order value вартість замовлення; original value первісна вартість; original cost value первісна вартість; output value вартість випуску продукції; overall value загальна вартість; par value; parity value паритетний курс; peak value максимальне значення; permissible value допустиме значення; potential value потенційна цінність; present value; present realizable value вартість поточної реалізації; price adjusted value вартість у скоригованих цінах; rateable value оподатковувана вартість; real value реальне значення; realizable value досяжне значення; realization value реалізована вартість; recovery value ліквідаційна вартість; redemption value викупна вартість • викупна ціна; relative value відносна вартість; relative surplus value відносна додаткова вартість; replacement value відновна вартість; residual value залишкова вартість; sale value продажна вартість • розпродажна ціна; sales value загальна вартість продажу • загальна вартість перепроданих товарів; salvage value ліквідаційна вартість; self-expanding value самозростаюча вартість; selling value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; service value вартість, яка амортизується; shipped value вартість відвантаженого товару • вартість відвантаження; standing value постійна вартість; stated value заявлена вартість; stock value вартість запасів; subjective value суб'єктивна вартість; surplus value додаткова вартість; surrender value викупна вартість; taxable value сума, яка підлягає оподаткуванню; time value норма часу • строкова вартість опціону; total value загальна вартість; trade value продажна ціна; trade-in value вартість виробу при зустрічному продажу; trading value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; transferred value перенесена вартість; true value повна вартість • реальна вартість • справжня вартість; undepreciated value первісна вартість; unit value вартість одиниці продукту • середня ціна товарної одиниці; upper value верхня ціна; use value споживча вартість; written-down value чиста балансова вартість • вартість активу з відрахуванням амортизації; written-off value залишкова вартість основного капіталу • залишкова вартість; zero value нульове значення; zero salvage value нульова ліквідаційна вартість

═════════□═════════

above the value вище від вартості; at value за ціну дня; export value of imported merchandise вартість товарів за експортними цінами у країні відправлення; of value цінний • дорогоцінний: of equal value рівноцінний; of full value повноцінний; of little value малоцінний; of no value нецінний; value of no practical без практичної цінності; to assess the value оцінювати/оцінити вартість; to compute the value оцінювати/ оцінити вартість • калькулювати вартість; to create value створювати/створити вартість; to declare the value заявляти/заявити вартість; to decline in value знижуватися в ціні; to decrease in value втрачати цінність; to determine the value оцінювати/оцінити вартість • визначати/визначити вартість; to determine value визначати/ визначити категорію вартості; to establish the value встановлювати/встановити значення; to exceed the value перебільшувати/перебільшити значення; to exceed in value перевищувати/перевищити вартість; to fall in value впасти в ціні; to fluctuate in value змінюватися у вартості • коливатися у вартості; to increase in value збільшуватися у вартості; to lose in value впасти в ціні; to maintain its value зберігати/зберегти вартість; to offset the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to preserve value зберігати/зберегти вартість; to put value on something оцінювати/оцінити вартість чого-небудь; to reduce the value зменшувати/зменшити вартість; to reduce in value зменшуватися у вартості; to refund the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to rise in value збільшуватися у вартості; to state the value заявляти/заявити вартість; value added додана вартість • приріст вартості • вартість обробки; value added component елемент доданої вартості; value added in manufacture вартість, додана у виробництві; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; value-added tax fund фонд податку на додану вартість; value-added tax on importation податок на додану вартість для імпортних товарів; value adjustment коригування вартості; value adjustment account рахунок коригування вартості; value adjustment entry проведення скоригованої вартості; value allowance податкова знижка; value analysis вартісно-функціональний аналіз; value assessment оцінка розміру податку • оцінка вартості; value at point of entry вартість на час ввозу; value at selling price вартість за продажною ціною; value date дата зарахування грошей • термін векселя; value day дата, з якої депозит починає приносити відсотки • дата зарахування грошей на банківський рахунок • дата відкриття строкового депозиту; value for money справжня вартість грошей; value for money audit аудит економічності, ефективності й результативності; value gain збільшення вартості; value generation утворення вартості; value increase збільшення вартості; value in exchange мінова вартість; value in use споживна вартість; value of a building вартість будинку • вартість споруди; value of domestic sales обсяг внутрішнього товарообороту; value of exemption сума відрахування; value of imports вартість імпорту; value of material вартість матеріалу; value of ship and feight вартість судна і вантажу; value of tax deduction сума податкового відрахування; value on balance sheet date вартість на дату подання балансового звіту

value:: value in exchange

* * *

1. n фін.оренда; орендна плата; квартирна плата; рента; прокат; 2. n ек. рента; a рентний

1. грошова сума, яка виплачується за користування взятою в оренду (lease) власністю у вигляді квартири, будинку, землі, машин тощо протягом певного періоду; 2. надходження (earnings¹) за користування засобами виробництва (factors of production) у формі капіталу, землі чи праці

═════════■═════════

absolute rent абсолютна рента; agricultural rent сільськогосподарська рента; back rent заборгованість із орендної плати • заборгованість із квартирної плати; building lot rent рента за будівельні ділянки; capitalized rent капіталізована рента; contract rent земельна рента, яка сплачується за контрактом; dead rent орендна плата, яка виплачується за невикористану власність • «мертва» рента • земельна рента у гірничовидобувній промисловості; deferred rent відстрочена рента; differential rent диференційна рента; economic rent економічна рента; gross rent валова орендна плата; ground rent земельна рента; imputed rent умовно нарахована рента; intramarginal rent внутрішньомарпнальна рента; labour rent відробіткова рента; land rent земельна рента; lot rent рента за будівельну ділянку; maximum rent максимальна рента; mining rent рента за видобування корисних копалин • рента з шахти; money rent грошова рента; monopoly rent монопольна рента; natural rent натуральна рента • рента продуктами; nominal rent номінальна рента • дуже низька квартирна рента; office rent оренда офісного приміщення; pure rent чиста рента; pure economic rent чиста економічна рента; rack rent дуже висока орендна плата • надмірно висока квартирна рента; reasonable rent поміркована орендна плата; shop rent орендна плата крамниці; spatial rent рента за вигідне розташування; total rent загальна сума ренти

═════════□═════════

capitalized value of a rent капіталізована величина ренти; for rent напрокат; rent action позов про заборгованість орендної плати; rent agreement угода про оренду; rent allowance допомога на оплату житла • витрати на оплату житла; rent bill рахунок за орендну плату; rent budget кошторис витрат за орендну плату; rent charge плата за прокат; rent control регулювання орендної плати • регулювання квартирної плати; rent control board орган з регулювання орендної плати; rent-controlled lease термін оренди з регульованою орендною платою; rent-controlled tenancy володіння на правах оренди з регульованою орендною платою; rent costs витрати на квартирну плату • витрати на орендну плату; rent decrease зменшення квартирної плати • зменшення орендної плати; rent due рента, яка підлягає сплаті; rent expenditure витрати на оплату житла • орендна плата; rent fixing встановлення орендної плати; rent-free звільнений від орендної плати; rent in advance заздалегідь оплачена орендна плата; rent income рентний дохід • дохід від ренти; rent increase підвищення орендної плати • збільшення орендної плати; rent in kind рента, виплачена у натуральній формі; rent owing несплачена рента; rent rebate знижка з орендної плати; rent receipts надходження від орендної плати; rent restriction act закон про обмеження орендної плати; rent-seeking прагнення отримувати ренту; rent-seeking behaviour гонитва за рентою • пошук ренти; rent subsidy дотація на орендну плату житла; rent tribunal суд з квартирних питань • судова установа з квартирних питань; to collect rent стягати/стягнути орендну плату; to fix the rent встановлювати/встановити орендну плату; to pay rent платити/сплатити орендну плату; to receive rent одержувати/одержати орендну плату; to recover rent одержувати/одержати орендну плату

═════════◇═════════

рента < фр. rente, італ. rendita чи нім. Rente < лат. reddita < reddo — повертаю; сплачую (ЕС-СУМ 4: 165; СІС: 582)

* * *

МАТЕРІЯ (лат. materia - речовина) - категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття; в історії філософії ця категорія мала різний зміст. Початкові неоднозначні уявлення про М. як речовину (вода, повітря, вогонь і т.п.), що є підвалиною різноманіття плинного світу сущого, привели до питання - чи існує М. взагалі і якщо існує, то як самостійна сутність поза одиничними речами чи лише як можливість останніх. Платон вводить уявлення про безформне середовище, яке пізніше назвали "М." (hyle). Сам Платон використовував для його позначення різні терміни: "сприймаючий першопочаток", "годувальниця", "мати" В. ін розрізняв незриму, позбавлену форми, ірраціональну первинну М., як чисте становлення, і вторинну - чуттєво оформлену, рухому і плинну. Чиста ідея - первинна (чиста) М.; вторинна (чуттєво-плинна) М. - така структура платонівського світонородження, де ідея є дещо раціональне і вільне, а М. - випадкове і тому необхідне й неминуче ("Тимей"). Пізніше Плотин зазначав, що потреба у понятті М. з'являється лише там, де відбувається процес виникнення одного явища з іншого. Значну увагу проблемі М. приділяв Августин. М. у нього є суцільною невизначеністю: вона одночасно і "ніщо" і "дещо", "є" й "не є", повна відсутність форми і спроможність приймати різні форми. Антиномічний характер М., за Августином, обумовлює й антиномічність уявлень про неї: треба погодитися з тим, що її впізнаєш, не розуміючи, що де таке. Зрештою, Августин вважав М. створеною Богом. У новий час М. ототожнювалася з механічним субстратом (Гольбах, Гельвецій та ін.), саморухомою сутністю (Толанд, Спіноза). Берклі виступав з критикою поняття М. на тій підставі, що людське сприйняття здатне дати уявлення про окремі речі, але не про загальний їх речовинний субстрат. Якісно новий аспект у розуміння М. вніс марксизм, який, виходячи з матеріалістичного розуміння історії, звернув увагу на нередукованістьМ. до природних, зокрема фізичних явищ і речей. Енгельс заперечував існування "М. як такої" поза конкретними її проявами, розглядав М. як суперечливу, рухому єдність усього сущого. Ленін піддав критиці спроби інтерпретувати відкриття у фізиці на межі XIX - XX ст. як доказ можливості "зникнення М." Він визначав М. як категорію для позначення об'єктивної реальності, котра "дана у відчуттях", відбивається ними, але існує незалежно від них. З'ясування сутності М. відбувалося в історії філософії та науки при розгляді окремих питань: М. і субстанція; М. і свідомість (дух); М. і рух; М., простір і час; види і форми руху М. та ін. Матеріалісти ототожнювали М. з об'єктивною і самодостатньою дійсністю, субстанцією, універсумом, буттям, ідеалісти розглядали її переважно як субстрат, неістинну, минущу буттєвість, яка не має самостійного значення поза певним ідеальним чинником або відіграє негативну роль пасивного опору позитивним духовним інтенціям. XX ст. пов'язане, з одного боку, з намаганням редуктивного матеріалізму звести психічні процеси до фізичних і функціональнокібернетичних, з другого - з критикою редукціонізму, зокрема фізикалізму, і розробкою уявлень про структурно-емерджентну природу М. (критичний реалізм Селларса та ін.). Пробудження в останні десятиліття XX ст. інтересу до нестійких і нерівноважних процесів у природничих науках (синергетика, теорія катастроф та ін.), яке спостерігається і в сфері суспільного життя (проблеми геополітичних ризиків і загальноцивілізаційної динаміки, бурхливий розвиток конфліктології, стратегії перехідних процесів і кризових станів і т.д.) висуває на чільне місце питання трансформацій, межовості матеріальних процесів і, одночасно, проблему збереження їх самоідентичності. У цьому вимірі М. постає як "повнота", у якій відсутні абсолютно стійкі і незмінні утворення (речі, структури, рівні, відношення), актуальне перебуває у єдності з потенційним, а їх взаємоперетворення постає як перманентний процес оновлення дійсності; отож М. виступає як тотальність, або єдність, яка, розгортаючись у собі, залишається собі тотожною. Зазначений підхід набув розвитку в постнекласичній методології. У той же час для філософії XX ст. характерним є розчинення категорії М. в категорії буття або інших поняттях, призначення яких - зняти опозиції психологічного і фізичного, духу і М., суб'єкта й об'єкта, ідеї і речі ("нейтральні елементи досвіду" Шаха, "ціле" Сметса, "царина сутності" Сантаяни, "Бог" Тилліха, "думка про-" Гуссерля, "дике Буття" Мерло-Понті тощо).

1) мана, спокуса; см. Обольщение, Соблазн;

2) (обаяние) принада, принадність (-ности), ваба, приваба, поваба, поваб (-бу), повабність (-ности). [В обличчі в його була якась принада. Приваби світові обернуться у дим (Ворон.)];

3) (красота) краса, розкіш (- коши); (физическая) врода. [Квітки в неї - чиста розкіш (Звин.). Хто вмирає, - тих відміняє дивна врода (М. Зеров)]. Какая -лесть! - яка краса! яка розкіш! (о красивой женщине) що за краса! (шутл.) яка цяця! Прелесть новизны - принада новини, новітности (Крим.), повабність новини (Коц.).

* * *

1) ( привлекательность) прина́дність, -ності, прива́бливість, -вості, прива́бність, пова́бність, прива́ба, прина́дливість; пова́ба, по́ваб, -у; ( привлекательная сторона) прина́да; ( утеха) вті́ха; ( красота) краса́; ( пленительность) чарі́вність; ( очарование) очарува́ння, чарува́ння, ча́ри, род. п. чар, чар, -у

2) ( соблазн) споку́са; ( наваждение) мана́

1. n ком. продаж; реалізація; збут; купівля-продаж; 2. торгівля; торгова угода; 3. розпродаж; 4. pl обсяг продажу; товарооборот; a торговельний; торговий; збутовий; продажний; 5. pl бухг. виручка

1. перетворення якого-небудь товару чи послуги тощо на гроші; 2. господарська діяльність з обороту, купівлі й продажу товарів; 3. продаж за зниженими цінами (сезонний, у зв'язку із закриттям магазину тощо); 4. оборот товарів, сукупність актів купівлі і продажу; 5. надходження (revenue²) з продажу товарів чи від надання послуг

═════════■═════════

account sale(s) звіт про продаж товару; actual sale(s)s фактичний продаж; advance sale(s) попередній продаж; annual sale(s)s річний обсяг продажу • річний товарооборот; anticipated sale(s)s очікуваний продаж; area sale(s)s збут в межах території; average sale(s)s середній обсяг продажу; average daily sale(s)s середньодобовий обсяг продажу; bear sale(s) продаж при спекуляції на зниження цін акцій на біржі; block sale(s) продаж партії цінних паперів; break-even sale(s)s беззбитковий обсяг продажу; bulk sale(s) масовий продаж • продаж всього товарного запасу; bull sale(s) продаж при спекуляції на підвищення цін акцій на біржі; cash sale(s) продаж за готівку; cash-and-carry sale(s) продаж за готівку без доставки додому; cash-on-delivery sale(s) продаж післяплатою • продаж з оплатою після доставки; cash-only sale(s) продаж тільки за готівку; catalogue sale(s) продаж за каталогом • роздрібний продаж товарів за каталогом; clearance sale(s) розпродаж; commision sale(s) продаж на комісійній основі; company sale(s)s обсяг продажу фірми; competitive sale(s)s конкурентоспроможний продаж; compulsory sale(s) примусовий продаж • примусовий продаж з торгів • продаж з молотка; conditional sale(s) умовний продаж; consignment sale(s) продаж на консигнаційній основі; corporate sale(s)s загальнофірмовий продаж; credit sale(s) продаж в кредит; current sale(s)s поточний збут • поточний продаж; daily sale(s)s денний товарооборот; deferred payment sale(s) торговельна угода з відкладеним платежем • торговельна угода з відстроченим платежем; direct sale(s) прямий продаж; discount sale(s) продаж зі знижкою; exchange sale(s) біржовий продаж; exclusive sale(s) виключне право продажу; export sale(s) продаж на експорт; fleet sale(s) продаж великими партіями; floor sale(s) продаж зі стенда; forward sale(s) продаж на строк; franchise sale(s) продаж торговельних привілеїв • франшизний продаж; going-out-of-business sale(s) розпродаж у зв'язку із закриттям справи; gross sale(s)s валовий обсяг продажу • валовий обсяг виручки • валова сума продажу; guaranteed sale(s) продаж товару постачальником з гарантією повернення непроданих товарів за повну вартість; increased sale(s)s розширення збуту; indirect sale(s)s непрямий продаж; individual sale(s) індивідуальний продаж; instalment sale(s) продаж на виплат; lagging sale(s)s повільний збут • сповільнення збуту; lost sale(s) втрачений збут; mailorder sale(s) продаж поштою; mix-and-match sale(s) продаж з вільним комплектуванням набору; net sale(s)s чиста виручка • чиста сума продажу; off-the-floor sale(s) продаж зі стенда; one-day sale(s) одноденний розпродаж; private sale(s) продаж за приватною угодою; profitable sale(s) вигідний продаж • зисковний збут; projected sale(s) планова сума продажу • плановий обсяг збуту; property sale(s) продаж нерухомого майна; public sale(s) публічний торг • прилюдний торг • аукціон • продаж з аукціону; record sale(s)s значний збут • винятковий обсяг продажу • рекордний обсяг продажу; retail sale(s) роздрібний продаж; rummage sale(s) розпродаж старих речей; seasonal sale(s) сезонний розпродаж • сезонний збут; stocktaking sale(s) розпродаж товарних залишків; telephone sale(s)s продаж по телефону; test-market sale(s)s збут на пробному ринку • пробний продаж; tie-in sale(s)s продаж товарів з примусовим асортиментом; total sale(s)s загальний обсяг продажу • загальний обсяг збуту; unit sale(s)s продаж штуками • штучний продаж; volume sale(s)s продаж великої кількості; warehouse sale(s) розпродаж зі складу; yearly sale(s) річний збут • річний товарооборот

═════════□═════════

«as is» sale(s) продаж на умовах «як є»; drop in sale(s)s зниження збуту; fall in sale(s)s зниження збуту; forecast of sale(s)s прогноз збуту; for sale(s) продається; increase in sale(s)s збільшення збуту; not for sale(s) не для продажу; rise in sale(s)s збільшення збуту; sale(s)s abroad продаж за кордоном; sale(s)s account рахунок продажу; sale(s)s activities збутова діяльність; sale(s)s agency торговельне агентство • збутова організація; sale(s)s agent агент зі збуту; sale(s)s agreement договір про продаж; sale(s)s amount обсяг збуту; sale(s)s analysis аналіз збуту; sale(s)s and distribution expenses торговельні витрати; sale(s) and leaseback продаж зі зворотною орендою; sale(s) and repurchase arrangement згода на продаж і зворотну купівлю; sale(s) and repurchase transaction операція продажу і зворотної купівлі; sale(s)s approach методика стимулювання збуту; sale(s)s area торговельна площа; sale(s)s assistant консультант-продавець; sale(s)s association торговельна асоціація; sale(s) at cut prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at reduced prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at retail продаж вроздріб; sale(s)s book журнал обліку продажу; sale(s)s budget торговельний кошторис; sale(s) by auction продаж з аукціону; sale(s) by commission комісійний продаж; sale(s) by court order продаж за постановою суду; sale(s) by description продаж за описом; sale(s) by lot продаж партіями; sale(s) by private treaty продаж за приватною угодою; sale(s) by retail продаж вроздріб; sale(s) by sample продаж за зразком; sale(s) by weight продаж на вагу; sale(s)s campaign кампанія організації і стимулювання збуту; sale(s)s catalogue торговельний каталог; sale(s)s centre торговельний центр; sale(s)s clerk продавець; sale(s)s commission комісійна плата за продаж; sale(s)s conditions стан збуту • умови продажу • умови торгівлі; sale(s) contract договір продажу • договір купівлі-продажу; sale(s)s convention торговельна конвенція; sale(s)s coverage покриття витрат на продаж; sale(s)s department відділ збуту; sale(s)s district торговельна дільниця; sale(s) docket квитанція розрахункової палати брокеру-продавцю; sale(s)s drive кампанія зі збільшення збуту; sale(s)s duty збір за продаж • торговельний податок; sale(s)s effectiveness test перевірка ефективності збуту; sale(s)s exhibition торговельна виставка; sale(s)s expenses торговельні витрати; sale(s)s experience досвід продажу товарів • досвід збуту товарів; sale(s)s figures дані про продаж товарів; sale(s)s firm збутова фірма; sale(s)s-floor operation робота торговельного залу крамниці; sale(s)s force робітники торговельних підприємств • торговельні агенти; sale(s)s forecast прогноз обсягу продажу • прогноз обсягу збуту; sale(s) for future delivery продаж на строк; sale(s) from stock продаж зі складу; sale(s)s incentive засіб стимулювання збуту; sale(s)s increase збільшення збуту; sale(s) item виріб, який продається; sale(s)s journal журнал обліку продажу • книга реєстрації продажу; sale(s)s leads орієнтація на потенційних покупців; sale(s)s links торговельні зв'язки; sale(s) lot партія, яка продається; sale(s)s manager керівник відділу збуту • керівник служби збуту • завідувач відділу збуту; sale(s)s manual інструкція зі збуту; sale(s)s meeting нарада з організації збуту; sale(s)s method методика продажу; sale(s)s monopoly торговельна монополія; sale(s)s negotiations переговори щодо продажу товару; sale(s)s objective мета продажу; sale(s) of bonds продаж облігацій; sale(s) of equipment продаж обладнання; sale(s)s office відділ збуту; sale(s) of goods продаж товарів; sale(s) of land продаж землі; sale(s) of a patent продаж права на патент; sale(s) of pledge продаж застави; sale(s) of securities продаж цінних паперів • реалізація цінних паперів; sale(s) of shares продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of stock продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of subsidiary продаж дочірньої компанії; sale(s) on approval продаж з правом покупця відмовитися від товару • продаж з правом повернути товар; sale(s) on commission продаж на комісійній основі; sale(s) on consignment продаж за консигнацією; sale(s) on credit продаж у кредит; sale(s) on an open account продаж з оплатою на відкритий рахунок; sale(s) on trial продаж на пробу; sale(s)s opportunity можливість збуту; sale(s)s outlet торговельна точка • торговельне підприємство; sale(s)s parameter характеристика збуту; sale(s)s per employee обсяг продажу з розрахунку на одного працівника; sale(s)s personnel торговельний персонал; sale(s)s pitch постійне місце продажу; sale(s)s point торговельна точка; sale(s)s potential очікуваний обсяг збуту; sale(s)s price продажна ціна • реалізаційна ціна; sale(s)s problems проблеми збуту; sale(s)s proceeds виручка від реалізації товару • дохід від продажу продукції; sale(s)s profit прибуток від продажу; sales promotion; sale(s)s psychology врахування психологічного фактора при організації збуту; sale(s)s quota торговельна квота; sale(s)s rebate торговельна знижка • повернення торговельної переплати; sale(s)s records торговельна статистика; sale(s)s reductions зниження обсягу збуту; sale(s)s report звіт про продаж; sale(s)s representative торговельний представник • торговельний агент; sale(s)s return дохід від продажу; sale(s)s slip розписка про продаж; sale(s)s strategy стратегія підтримання рівня збуту; sale(s)s tax податок з продажу • податок на доходи від продажу • податок з обороту • торговельний збір; sale(s)s team група збуту • колектив продавців; sale(s)s technique методика продажу • підхід до покупця; sale(s)s terms умови продажу; sale(s)s ticket товарна наліпка; sale(s)s turnover оборотність товарних запасів • товарооборот; sale(s) under execution продаж за рішенням суду; sale(s)s value загальна вартість продажу • загальна вартість проданих товарів; sale(s)s volume обсяг продажу • обсяг товарообороту • обсяг збуту; sale(s)s warranty гарантія продажу; sale(s) with option of repurchase продаж з правом зворотної купівлі; sale(s) with reservation умовний продаж; sale(s)s year рік продажу; to approve for sale(s) ухвалювати/ ухвалити продаж; to be on sale(s) продаватися; to command a ready sale(s) швидко продаватися; to conclude a sale(s) укладати/укласти договір про продаж; to develop sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to exhibit for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to have a ready sale(s) швидко продаватися; to increase sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to maintain sale(s)s підтримувати/підтримати збут; to negotiate sale(s)s вести переговори про продаж; to offer for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to promote sale(s)s сприяти/посприяти продажу; to put up for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to release for sale(s) давати/дати дозвіл на продаж; to rescind a sale(s) скасовувати/скасувати продаж • анульовувати/анулювати продаж; to stimulate sale(s)s стимулювати продаж; to undertake the sale(s) організовувати/організувати продаж

марк., ек. n монополія; монополістична компанія; монополістичне об'єднання; a монопольний; монополістичний

структура ринку (market¹), за якої виключне право на виробництво чи реалізацію певного виду товару, послуг належить одній особі, групі осіб, підприємству, галузі або державі, а конкуренція (competition) обмежена або взагалі відсутня; ♦ в умовах монополії підвищуються ціни (price), бо немає тиску конкуренції

═════════■═════════

absolute monopoly абсолютна монополія • необмежена монополія; allround monopoly всеосяжна монополія; bilateral monopoly двостороння монополія; business monopoly підприємницька монополія; buyer's monopoly монополія покупця; closed monopoly закрита монополія; commercial monopoly торговельна монополія; complete monopoly повна монополія; consolidated monopoly групова монополія; discriminating monopoly монополістична компанія, яка збуває одні й ті самі товари за різними цінами; export monopoly експортна монополія • монополія на експорт; financial monopoly фінансова монополія; foreign trade monopoly монополія зовнішньої торгівлі; government monopoly державна монополія; group monopoly групова монополія; import monopoly імпортна монополія • монополія на імпорт; industrial monopoly промислова монополія; international monopoly міжнародна монополія; land monopoly монополія на землю; legal monopoly монополія, встановлена законом; multinational monopoly багатонаціональна монополія; natural monopoly природна монополія; open monopoly відкрита монополія; partial monopoly часткова монополія; patent monopoly патентна монополія; perfect monopoly досконала монополія; public monopoly державна монополія; pure monopoly чиста монополія; regulated monopoly регульована монополія; sales monopoly монополія на збут; seller's monopoly монополія продавця; shared monopoly групова монополія; simple monopoly проста монополія; state monopoly державна монополія; static monopoly статична монополія; temporary monopoly тимчасова монополія; trade monopoly торговельна монополія; virtual monopoly фактична монополія • віртуальна монополія

═════════□═════════

antimonopoly laws антимонопольне законодавство; monopoly company підприємство-монополія; monopoly firm фірма-монополія; monopoly laws закони про монополію; monopoly of location монополія місцезнаходження; monopoly of scale монополія, яка виникає завдяки масштабу виробництва; monopoly policy політика щодо монополій; monopoly power монопольна влада на ринку • монопольна влада над ринком • монопольна ринкова влада; monopoly price монопольна ціна; monopoly profit монопольний прибуток; monopoly tax податок на монополію; to grant a monopoly надавати/надати монополію; to have a monopoly of мати монополію на що-небудь; to have a monopoly on мати монополію на що-небудь; to hold a monopoly володіти монополією

monopoly ‡ market situations (389)

═════════◇═════════

монополія < давньогр. monopolion — право монопольного продажу < monos — один і pōleō — продаю; запозичення через посередництво польс. monopol < нім. Monopol < лат. monopōlium; звідси зах. укр. форма монополь; стара укр. форма монополия закріпилася в ужитку з 1588 р. (ЕСУМ 3: 508; ЕС-СУМ З: 106)

пор. cartel; oligopoly

Аристотель Стагірит (384, Стагір - 322) - давньогрецьк. філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). В 367 - 347 рр. - в Академії Платона, спершу як слухач, пізніше - як викладач. Вихователь Александра Македонського. Першим з мислителів Античності здійснив спробу дати наукове обґрунтування філософії та філософське обґрунтування наук. Філософію А.С. поділяв на теоретичну, або умоглядну, мета якої - знання задля знання; практичну - знання для діяльності; пойєтичну, творчу - знання заради творчості. Теоретична поділяється на фізичну, математичну і першу ("теологічну") філософію. Фізична філософія, за А.С., вивчає те, що існує "окремо" і рухається; математична - те, що не існує "окремо" (тобто абстракції) і нерухоме; перша, або власне філософія ("Софія"), - те, що існує "окремо" й нерухоме. До практичної філософії А.С. зараховував етику і політику, а до пойєтичної - риторику та поетику. При цьому теоретична філософія за своїм значенням цінніша порівняно з практичною й пойєтичною, а софійна - й щодо інших галузей теоретичної філософії. Першу філософію А.С., яка отримала пізніше назву "Метафізика", можна поділити на загальну метафізику, яка вивчає суще як таке і його атрибути самі по собі, та часткову метафізику ("теологічна філософія"), предмет якої - "нерухомий вічний перший двигун". Основу онтології А.С. складають: категоріальний аналіз сущого; каузальний - субстанції; модальний - співвідношення можливості й реальності. На відміну від категоріального, каузальний аналіз спрямований у А.С. вже не на суще загалом, а лише на субстанційне суще, на з'ясування першооснов чи "причин субстанції", в якості яких постають: 1) матеріальна причинаматерія; 2) формальна причина - морфе, форма, ейдос, або щосьність, сутність; 3) джерело руху, створююча першооснова; 4) мета, "те, заради чого". Базовою в А.С. є кореляція матерії й форми, матеріальної та формальної причин, при провідній ролі останньої; рушійна ж і цільова причини можуть і збігатися (особливо в живій природі) з формальною. А.С., всупереч Платону, вважав, що форма, ейдос існує не як щось окреме щодо відповідної множини утворень, а в самій множині, як певний спільний предикат цих утворень, зафіксований у слові. Матерія постає тут як чиста можливість, потенція речі; форма - як реалізація такої можливості; рух - як процес переходу від потенції до дійсності, актуалізація матерії через її втілення в конкретних речах. Чільне місце в філософській системі А.С. посідає, за обсягом, "фізична філософія", розроблена в діапазоні від з'ясування першооснов природи і руху через космологію, теорію елементів до біологічних трактатів і праці, засновної для психології. Як і в Платона, етика й політика в системі А.С. утворюють цілісну "філософію про людське", предметом якої є практична діяльність і поведінка. Етика, за А.С., має справу з "правильною нормою" поведінки, зумовленою соціально і, на відміну від положень теоретичної науки, недедукованою й не всезагальною. Він визначає вище людське благо як щастя (евдемонію), але не всяке, а тільки доброчинне, добре. Евдемонічний пік щастя досягається за дотримання споглядального життя, тобто в заняттях філософією. Вчення А.С. про політичне мистецтво (політіке техне) охоплює сферу економічних, соціальних і правових установ та етику - в розширеному її тлумаченні. Поліс А.С. розглядає як природне утворення, людину відповідно - як "тварину політичну" Р. оль держави А.С. вбачав передусім у вихованні гідних громадян, духовний світ і практичну життєдіяльність яких визначала б доброчинність (арете). Аналізуючи форми державної влади, він виокремлює три позитивні форми правління (монархію, аристократію та політію), які можуть трансформуватися у три відповідні їм негативні форми - тиранію, олігархію та крайню демократію. Вчення А.С. є одним з етапів не лише античної, а й світової філософії. Його ідеї донині зберігають життєздатність, впливаючи не лише на філософський лексикон, а й на стилістику наукового мислення.

[br]

Осн. тв.: "Фізика"; "Про виникнення і знищення"; "Про небо"; "Про виникнення тварин"; "Про частини тварин"; "Про душу".

n ком. 1. комісійна винагорода; комісійні; комісія; 2. комісія; комітет

1. грошова винагорода за послуги агента (agent) або працівника (employee), розмір якої встановлюється відповідно до суми виконаної або завершеної торговельної операції; ♦ виплачується за продаж нерухомого майна, цінних паперів (securities), страхових полісів (policy²) тощо; 2. адміністративні або контрольні органи, яким доручено виконувати певні функції, розв'язувати певні питання, діяти в певній справі тощо

═════════■═════════

acceptance commission акцептна комісія; acquisition commission комісія для укладання нових договорів страхування; ad hoc commission спеціалізована комісія; advisory commission консультативний комітет; agency commission агентська комісія • агентська знижка; agent's commission агентська комісія • агентська винагорода; agreed commission узгоджена комісія; arbitration commission арбітражна комісія; auditing commission ревізійна комісія; banking commission банківська комісія; Broadcasting Complaints Commission Комісія у справі претензій до трансляції; broker's commission комісійна винагорода брокера • комісійна винагорода маклера; budget commission бюджетна комісія; buying commission комісія на закупівлю; certifying commission атестаційна комісія; conciliation commission погоджувальна комісія; consultative commission консультативна комісія; Consumer Products Safety commission Комісія з безпеки споживчих товарів; del credere commission комісія за делькредере; economic commission економічна комісія; evaluating commission оцінювальна комісія; exchange commission комісія за переказ валюти; expert commission експертна комісія; federal commission федеральний комітет; fixed тверда комісія; flat commission однакова ставка комісії; foreign trade arbitration commission зовнішньоторговельна арбітражна комісія; freight commission фрахтова комісія; government commission урядова комісія; high commission верховна комісія; interim commission тимчасова комісія; joint commission змішана комісія • спільна комісія • міжвідомча комісія; liquidation commission ліквідаційна комісія; management commission операційна комісія; mediation commission посередницька комісія • мирова комісія; National Food Marketing commission Національна комісія з торгівлі харчовими товарами; negotiated commission договірна комісійна винагорода брокера; net commission чиста комісія; overdraft commission комісійна винагорода за овердрафт; overriding commission комісія брокера за посередницькі послуги в розміщенні облігацій; percentage commission відсоткова комісія; Price commission Комісія з цін; Rates and Disputes commission розцінково-конфліктна комісія; reinsurance commission комісія за перестрахування; resale commission комісія за перепродаж; return commission повернена комісійна винагорода; sales commission комісійна винагорода за продаж • торговельна комісійна винагорода; Securities and Exchange commission Комісія з цінних паперів і бірж; selling commission комісійний збір за продаж; special commission спеціальна комісія; split commission винагорода, поділена між посередниками; standing commission постійна комісія; state commission державна комісія; Tariff Commission Комісія з тарифних ставок; tax commission податковий комітет; trade commission торговельна комісія; transport commission транспортна комісія; tripartite commission тристороння комісія

═════════□═════════

commission account рахунок комісійних платежів; commission agent комісійний агент • комісіонер • агент-комісіонер; commission base комісійна основа; commission business комісійна торгівля • підприємництво на комісійній основі; commission charges комісійні; commission deducted відраховуючи комісію; commission discounts знижка на комісійні послуги; commission fee комісійний внесок; commission for administration of securities комісійна винагорода за управління цінними паперами; commission for brokerage services комісійна винагорода за брокерські послуги; commission for collection інкасова комісія; commission for promotion efforts комісія для сприяння збуту; commission for securities transactions комісія за операції з цінними паперами; commission for services комісія за послуги; commission goods комісійні товари; commission house маклерська фірма • брокерська фірма; commission merchant комісіонер; commission note комісійне доручення; commission of inquiry комісія з розслідування; Commission of the European Communities Комісія Європейських Співтовариств; commission on a bought deal комісійна винагорода за купівлю; commission on account комісійна плата на рахунок; commission on earnings комісія з надходжень; commission on guarantees комісійна плата за гарантії; commission on profit тантьєма • комісійна винагорода за прибуток; commission on sales комісійна винагорода за продаж; commission paid in advance комісія, яка виплачена заздалегідь; commissions payable комісія до оплати; commission rate ставка комісійної винагороди; commissions receivable комісія до одержання; commission sales комісійний розпродаж; commission system система комісійних винагород; less commission відраховуючи комісію; liable to commission який підлягає оплаті комісії; to appoint a commission створювати/створити комісію; to be on the commission бути членом комісії; to buy on commission купувати/купити на комісійних засадах; to calculate a commission обчислювати/обчислити комісійну винагороду • обчислювати/обчислити комісійні; to charge a commission стяіувати/стягнути комісійну винагороду • стягувати/стягнути комісійну винагороду; to compute a commission обчислювати/обчислити комісійну винагороду • обчислювати/обчислити комісійні; to establish a commission створювати/створити комісію; to estimate a commission підраховувати/ підрахувати комісійну винагороду • підраховувати/підрахувати комісійні; to fix a commission призначати/призначити комісію • призначати/призначити комісійну винагороду • призначати/призначити комісійні; to pay commission платити/заплатити комісійну винагороду • платити/заплатити комісійні; to sell on commission продавати/продати на комісійних засадах; to set up a commission створювати/створити комісію; to sit on a commission брати/взяти участь в роботі комісії

* * *

n марк., ек. олігополія; a олігополістичний

організаційна структура ринку (market), яка характеризується такими головними ознаками: а) пануванням кількох великих конкуруючих підприємств; б) взаємозалежністю підприємств; в) однорідністю або неоднорідністю продуктів (product); г) складністю для інших підприємств пробитися на цей ринок і т. ін.; ♦ стан олігополії характерний для автомобільної, тютюнової, хімічної та інших галузей промисловості (industry²)

═════════■═════════

bilateral oligopoly двостороння олігополія (ринкова ситуація з обмеженою кількістю великих продавців і великих покупців); collusive oligopoly олігополія на основі змови; differentiated oligopoly неоднорідна олігополія • олігополія з неоднорідністю продукції; homogeneous oligopoly однорідна олігополія • олігополія з однорідністю продуктів; imperfect oligopoly недосконала олігополія • неповна олігополія; natural oligopoly природна олігополія; noncollusive oligopoly олігополія, заснована не за домовленістю; perfect oligopoly досконала олігополія; pure oligopoly чиста олігополія

═════════□═════════

Cournot theory of oligopoly теорія олігополії Курно; oligopoly behaviour олігополістична поведінка; oligopoly power влада олігополії • олігополістична влада • вплив, який олігополістична фірма диктує ринку завдяки своїй перевазі над іншими фірмами

oligopoly ‡ market situations (389)

═════════◇═════════

олігополія < давньогр. oligopoleo < oligos — небагато і poleo — продаю

пор. monopoly

▹▹ perfect competition

* * *

(sh.)

1. n ком. частина; частка; участь; пай; a частковий; пайовий; v уділити/поділити; розділяти/розділити; брати/взяти участь у чомусь; 2. n бірж. акція; a акціонерний

1. певна частина чого-небудь, що розподіляється за якимись ознаками; 2. вид цінного папера (securities), що свідчить про пайову участь (ownership interest) у капіталі підприємства і передбачає певну відповідальність (liability); ♦ акції дають право на участь у розподілі прибутку (profit), право голосу та ін. права, що пов'язані здебільшого з двома категоріями акцій: звичайними (ordinary shares) і привілейованими (preference shares)

═════════■═════════

«A» shares звичайні акції з обмеженим правом голосу; assented shares узгоджені акції; assessable share пай, за який можна вимагати додаткового платежу; «B» shares звичайні акції зі спеціальним правом голосу; bank shares банківські акції; bearer share акція на подавця • акція на пред'явника; below par shares акції, випущені зі знижкою номіналу; bogus share фіктивна акція; bonus share безплатна акція • пільгові акції; callable shares акції з правом емітента на викуп за визначеною ціною; capital share частка капіталу • пай в капіталі; commercial shares акції торговельних підприємств; common share; controlling share пайова участь у підприємстві, яка забезпечує контроль; convertible preference shares оборотні привілейовані акції; co-op share пай в кооперативі; cumulative shares кумулятивні (накопичувальні) акції; cumulative preference shares кумулятивні (накопичувальні) привілейовані акції; dead shares акції, які не мають попиту; deferred shares акції з відстроченим дивідендом; distributive share частка верств суспільства у розподілі національного доходу; dominant share домінуюча частка; employee share частка найманих робітників у національному доході; employers' share частка працедавців у національному доході; equal share рівна частка; equity shares звичайні акції; excess shares зайві акції; factor share частка виробничих факторів у національному доході; fancy shares сумнівні акції; foreign shares закордонні акції; founders' shares засновницькі акції • фундаторські акції; fractional share неповна акція • роздрібнена акція; fully paid shares повністю оплачені акції; gold shares акції золотодобувних підприємств; guaranteed shares акції із забезпеченою виплатою дивідендів; high-priced shares акції з високим рівнем ринкових біржових цін; inactive shares акції без попиту • акції, які не мають збуту; incentive shares заохочувальні акції; income shares дохідні акції; industrial shares акції промислових підприємств; investment shares інвестиційні акції; irredeemable preference shares привілейовані акції, які емітент не має права викупити; issued shares випущені акції; listed shares акції, зареєстровані на біржі; low-priced shares акції з низьким рівнем ринкових біржових цін; market share частка ринку; members' shares членські акції; net asset value per share чиста номінальна вартість активів з розрахунку на акцію; new shares нові акції; nonassessable share акція, за яку не можна вимагати додаткового платежу; noncumulative shares некумулятивні акції; nonvoting share акція без права голосу; no-par-value share акція без номіналу; ordinary shares; original shares акції першого випуску; original-issue shares акції першого випуску; outstanding shares неоплачені акції • циркулюючі акції; paid-up shares повністю оплачені акції; paired shares парні акції; participating preference shares привілейовані акції з участю в дивідендах; partly paid shares частково оплачені акції; par value share акція з номіналом; per share на акцію; perpetual preference shares безстрокові привілейовані акції • нетермінові привілейовані акції; preference shares; preferred shares (p. sh.) привілейовані акції; priority shares пріоритетні акції; pro rata share пропорційна частка (встановлених внесків); qualification share кількість акцій, необхідна для участі в управлінні • визначення місця за акціями; quoted shares допущені до котирування акції; redeemable shares акції з правом викупу; redeemable preference shares привілейовані акції з правом викупу; registered shares зареєстровані акції; speculative shares спекулятивні акції; subscribed shares підписні акції; subscription shares підписні акції; term shares строкові акції • термінові акції; transferable shares акції, які дозволено продати; underpriced shares акції, які продаються за ціною, нижчою від номіналу; unissued shares невипущені акції; unlisted shares акції, не зареєстровані на біржі; unquoted shares акції, не допущені до котирування на біржі; voting share акція з правом голосу; wage share частка заробітної плати у національному доході; withdrawn share акція, вилучена з обігу

═════════□═════════

dividend per share; earnings per share; lien on shares право утримання акції за борги; maturity of a share час терміну акції; shares advanced from... to... курс акцій піднявся з... до...; shares are down курс акцій знижується; shares are recovering курс акцій покращується; shares are rising курс акцій піднімається; shares are stationary курс акцій стабільний; shares have fallen курс акцій упав; shares have gone up курс акцій підвищився; shares have slumped 5 points курс акцій впав на 5 пунктів; share in a business частка в підприємстві; share in capital частка в капіталі; share in a cooperative пай в кооперативі; share in expenses участь у видатках; share in profit участь у прибутку; share of commission комісійна частка; share of corporate stock частка акціонерного капіталу; to allot shares розподіляти/розподілити акції; to apply for shares підписуватися/підписатися на акції; to be entitled to a share in profits мати право на частку прибутку; to buy shares купувати/купити акції; to deal in shares торгувати акціями; to dispose of shares продавати/продати акції; to exchange shares обмінювати/ обміняти акції; to float shares випускати/випустити акції; to hold shares тримати акції; to issue shares випускати/випустити акції; to invest in shares вкладати/вкласти капітал в акції; to make a call on shares ставити/поставити вимогу на акції; to pay off shares сплачувати/ сплатити акції; to pay up shares оплачувати/оплатити акції; to place shares with the public публічно розміщувати/розмістити акції; to recall shares вилучати/вилучити акції з обігу; to sell shares продавати/продати акції; to subscribe for shares підписуватися/підписатися на акції; to trade in shares торгувати акціями; to transfer shares передавати/передати права на акції; yield on shares виплата за акціями

share² (англ., австрал.):: stock² (амер.); share² — ім. пай (діал., діас.), уділ (зах. укр., діас.) прик. пайовий; share² ‡ shares (392); share² ‡ securities (391)

═════════◇═════════

акція < голл. aktie або нім. Aktie — акція (цінний папір) < лат. actio — скарга, претензія скаржника, право на участь; фіксується на початку XVIII ст. (ЕСУМ 1: 59 і ЕС-СУМ 1: 49); пай — тюрк. pai — частина, участь, ділянка (ЕС-СУМ 4: 9; СІС: 492; Фасмер З: 187); уділ — фіксується з XV ст. у формі оудѣль — частина маєтку, уділ, наділ: «Оуставлѧємь коли(ж) моу(ж) оумрє(т) о(т) жєны... а хочє(т) ли иньшєго моужа понѧ(т) тогды мы сказоуєм тымъ то дѣтємь очина всє испо(л)на прїидѣ(т) и дроу(г)мъ оудѣло(м) всє имєнїє материзны а она своє дѣ(л)нїцєю можє(т) моужа понѧть по(д)лѫ(г) своєѧ воли» (ССМ 2: 466)

▹▹ dividend per share

▹▹ earnings per share

▹▹ share capital

* * *

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;

2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.

* * *

1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

марк., ек. досконала конкуренція; чиста конкуренція; абсолютна конкуренція; повна конкуренція

організаційна структура ринку (market), яка характеризується такими головними ознаками: а) однорідними продуктами (product) чи товарами (commodity); б) великою кількістю продавців і покупців, причому жоден з них не може вплинути на ринкову ціну; в) вільним входом і виходом на ринок; г) однаковим доступом до інформації про ринкову кон'юнктуру (market competition) щодо виробництва (production¹), методів, цін (price) і т. ін.; ♦ стан досконалої конкуренції є теоретичним ідеалом; однак ознаки такого стану інколи зустрічаються на ринках сільськогосподарських товарів

perfect competition:: pure competition:: free competition (розм.); perfect competition: imperfect competition; perfect competition ‡ market situations (389)

пр. monopolistic competition

▹▹ competition

n под. податок; збір; акциз; обкладення; a податковий

обов'язковий платіж, який уряд накладає на товари і послуги, на дохід окремих осіб і підприємств, на власність, на прибутки тощо з метою одержання надходжень (revenue¹) для фінансування державних видатків на охорону здоров'я, розвиток освіти, пенсійне забезпечення та ін. програми, з метою регулювання рівня витрат в економіці (economy¹) країни тощо; ♦ існують прямі (direct tax) і непрямі (indirect tax) податки; до прямих податків належать прибутковий податок (income tax), податок на реалізований дохід від приросту активів (capital gains tax), майновий податок (wealth tax), що стосується вартості чистих активів, земельний податок (land tax) тощо; до непрямих — податок з обороту (sales tax), акцизний збір (excise duty), тарифи (tariff), митний податок (customs duty) тощо

═════════■═════════

accrued tax нарахована заборгованість зі сплати податків; accumulated earnings tax податок на нерозподілений прибуток; ad valorem tax лат. податок на вартість • податок з оголошеної ціни • податок у вигляді певного відсотка; advance corporation tax (ACT) податок на корпорації, виплачений авансом; agricultural tax сільськогосподарський податок; alcohol tax податок на алкогольні напої; alcohol-beverage tax податок на алкогольні напої • податок на спиртні напої; alternative minimum tax (AMT) альтернативний мінімальний податок; amusement tax податок на розваги (вистави, прокат кінофільмів); apportioned tax розподілений податок; assessed taxes прямі податки (на майно); burdensome taxes обтяжливі податки; business tax податок на бізнес • податок на підприємця; capital tax податок на капітал; capital gains tax (CGT); capital transfer tax податок на передачу капіталу; capitation tax податок, розрахований на одну особу; cargo tax податок на вантаж; chain-store tax прогресивний податок на мережу роздрібних крамниць ланцюгового підпорядкування; commodity tax (непрямий) податок на товари; company income tax податок на доходи компаній • податок на прибуток підприємств; consumption tax податок на споживання; corporate tax податок на прибуток корпорацій; corporation income tax податок на прибуток корпорацій • податок на доходи корпорацій; corrective tax коригуючий податок; death tax податок на спадщину; death and gift tax податок на спадщину і дарування; deferred tax відстрочені податки; deferred income tax відстрочений прибутковий податок; direct tax; dividends tax податок на дивіденди; double tax подвійний податок; earmarked taxes податки, резервовані для спеціальних цілей; effluent tax податок на відходи, що забруднюють середовище; emergency tax надзвичайний податок; employer payroll tax податок на підприємницький фонд заробітної плати; employment tax внесок у фонд страхування від безробіття; equalization tax урівноважу вальний податок • мито для вирівнювання; estate tax податок на спадщину • податок на нерухомість; estimated tax приблизно підрахований податок; excess profits tax податок на надприбуток; excise tax акцизний збір • акцизний податок; expenditure tax податок на видатки • непрямий податок; export tax експортне мито • податок на експорт; federal tax федеральний податок • податок, стягнений федеральним урядом; federal income taxes федеральні прибуткові податки • федеральні податки на доходи; flat tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; flat-rate tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; foreign tax закордонний податок • податок, стягнений закордонною державою; franchise tax податок на монопольні права і привілеї • франшизний податок; fringe benefits tax (FBT) податок на додаткові пільги; general property tax податок на всі види власності; general sales tax загальний податок з обороту; gift tax податок на дарування; goods and services tax податок на товари і послуги; graded tax податок з диференційованою ставкою; graduated tax податок, стягнений за прогресивною ставкою • прогресивний податок; graduated income tax прогресивний прибутковий податок; hidden taxes непрямий податок • неявний податок • прихований податок; highway tax збір на будівництво шосейних доріг; import tax імпортне мито • податок на імпорт; import equalization tax імпортний податок для вирівнювання • імпортне мито для вирівнювання; import turnover tax податок з обороту імпортних товарів; imposed tax запроваджений податок; income tax; increment value tax податок на приріст вартості; indirect tax; inflation tax інфляційний податок; inheritance tax податок на спадщину; interest equalization tax податок, який вирівнює ставки відсотка; intermediate taxes проміжні податки; land tax; legacy tax податок на спадщину; local tax місцевий податок; lump-sum tax одноразовий податок • податок на сукупну суму доходів • акордний податок; luxury tax податок на предмети розкоші; mainstream corporation tax основна сума податку на прибуток корпорацій; matured tax податок, за яким настав термін сплати; maximum tax максимальний податок; minimum tax мінімальний податок; motor vehicle tax податок на автомобілі; multistage sales tax багатоступінчастий податок на збут; municipal tax муніципальний податок; national tax загальнодержавний податок; net taxes чистий податок; net worth tax податок на власність; nondeductible tax податок, який не підлягає відрахуванню; occupational tax податок на професію; payroll tax податок із заробітної плати; personal property tax податок на особисте (рухоме) майно; privilege tax податок на привілей; processing tax податок на товар, який підлягає обробці; profits tax податок на прибутки; progressive tax прогресивний податок; property tax майновий податок • податок на власність; proportional tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; purchase tax (непрямий) податок на покупки; real estate tax податок на нерухомість; receipts tax податок з обороту; regressive tax регресивний податок; retail sales tax податок з роздрібного обороту; sales tax; securities tax податок на цінні папери; security transfer taxes податки на переказ цінних паперів; severance tax податок на видобуток корисних копалин; shared tax частковий податок; single tax єдиний податок; single-stage sales tax одноступінчастий податок на збут; social security tax податок на програму соціального страхування; specific tax специфічний податок; stamp tax гербовий збір; state tax податок, стягнений штатом • урядовий податок • податок, який регулює витрати на споживання товарів; stockholder's tax податок на доходи з акцій; stock transfer tax податок на операції з переказу акцій; sumptuary tax податок, який регулює споживання товарів; supplemental tax додатковий податок; tobacco tax акциз на тютюнові вироби; tonnage tax корабельний збір; trade tax промисловий податок; transaction tax податок з операцій; transfer tax податок на переказ; turnover tax податок з обороту; undistributed profit tax податок на нерозподілений прибуток; unit tax податок на одиницю • акцизний податок; value tax податок з оголошеної ціни; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; wage tax податок на заробітну плату; wealth tax; withholding tax податок, який стягується шляхом регулярних вирахувань із заробітної плати

═════════□═════════

after tax після відрахування податку; before tax до відрахування податку; exempt from tax не підлягає оподаткуванню; for tax purposes з метою оподаткування; incidence of tax розподіл податкового тягаря; liable to tax оподатковуваний • який підлягає оподаткуванню; net marginal tax rate чиста гранична ставка податку; progressive tax structure прогресивна схема оподаткування; regressive tax structure регресивна схема оподаткування; shifting of a tax перекладення податкового тягаря; subject to tax оподатковуваний • який підлягає оподаткуванню; tax account податковий рахунок; tax accounting податковий облік; tax accounts податкова звітність; tax administration податкове відомство • податкова адміністрація; tax advantage вигода, яка випливає із практикованої системи оподаткування; tax adviser радник з питань оподаткування • консультант у справах оподаткування; tax allocation розподіл податків; tax allowance знижка з оподатковуваної суми; tax amount розмір податків • сума податків; tax and expenditure policy бюджетно-податкова політика • фінансово-податкова політика; tax arrears заборгованість з податків; tax assessment встановлення податкових ставок • обкладання податком • оподаткування; tax assessment act закон про оподаткування; tax assessment authority податкове управління; tax assessment complaint скарга, пов'язана з неправильним оподаткуванням; tax assessment method порядок оподаткування • порядок встановлення податкових ставок; tax assessor податковий інспектор; tax at source податок, відрахований із загальної суми доходів; tax-at-source system система відрахування податку із загальної суми доходів; tax auditor податковий аудитор • податковий ревізор; tax authority податкове управління; tax avoidance ухилення від сплати податків; tax barrier податкова перешкода; tax base база оподаткування; tax benefit податкова пільга; tax bracket ступінь податкової схеми; tax burden податковий тягар; tax ceiling максимальний рівень оподаткування; tax charge нарахування податку; tax collection стягнення податку; tax collection rate рівень податкових надходжень; tax concession податкова пільга; tax consultant консультант у справах оподаткування; tax control податковий контроль; tax control act закон про податковий контроль; tax court податковий суд; tax credit податкова пільга • податкова знижка • відстрочена сплата податку • податковий кредит; tax debt заборгованість з податків; tax declaration податкова декларація; tax-deductible який підлягає звільненню від сплати податку; tax deduction відрахування від податку • зменшення податку; tax deferral відстрочення оподаткування; tax dodging ухилення від сплати податків; tax equalization вирівнювання податку; tax equalization account рахунок вирівнювання податку; tax equalization fund фонд вирівнювання податку; tax evasion ухилення від сплати податків; tax-exempt не підлягає оподаткуванню • звільнений від податку; tax exempted (T. E.) звільнений від податку; tax exemption звільнення від податку; tax expense витрати на сплату податків; tax file number (TFN) реєстраційний номер в податковому управлінні; tax filing date термін подання податкової декларації; tax form бланк податкової декларації; tax fraud податкове шахрайство; tax free вільний від сплати податку • безмитний • неоподатковуваний; tax haven податковий рай; tax identification number ідентифікаційний податковий номер; tax in arrears прострочені до сплати суми податку; tax incentive податковий стимул; tax income надходження від оподаткування; tax increase зростання податків; tax in kind натуральний податок; tax law податкове право • податкове законодавство; tax leasing податкова оренда; tax legislation податкове законодавство; tax levy податковий збір; tax liability заборгованість з податкових платежів; tax loophole лазівка в податковому законодавстві • можливість ухилитися від сплати податків; tax loss збитки від оподаткування; tax loss carry-back зарахування втрат при сплаті податку за минулий період; tax loss carry-forward зарахування втрат при сплаті податку на рахунок майбутнього прибутку; tax loss setoff компенсація втрат при сплаті податку; tax management податковий контроль; tax office податкове управління; tax offset відшкодований податок • податковий кредит; tax on capital податок на капітал; tax on cargo вантажний збір; tax on importation податок на імпорт; tax on income податок на дохід • прибутковий податок; tax on industry податок на промислове виробництво; tax on investments податок на вклади • податок на цінні папери; tax on a patent патентне мито; tax on profits податок на прибутки; tax on wealth податок на майно; tax overpayment переплата податку; tax owed належний податок; tax paid сплачений податок; tax paid in kind податок, сплачений натурою; tax payable податок, який підлягає сплаті; tax payment виплата податкових сум • сплата податків; tax penalty штраф за несплату податку; tax period період оподаткування; tax planning планування податкових надходжень; tax policy податкова політика; tax principle принцип оподаткування; tax privilege податкова пільга; tax proceeds податкові надходження; tax provision резерв на сплату податку; tax rate податкова ставка • ставка оподаткування; tax rebate податкова пільга • знижка з податку • зниження податкових ставок; tax receipts податкові надходження; tax reduction зниження податку; tax reform податкова реформа; tax reform bill законопроект про податкову реформу; tax refund повернення сплаченого податку; tax reorganization перебудова системи оподаткування; tax return податкова декларація • податковий дохід • розрахунок податку; tax revenue дохід від податків • податкові надходження; tax scale схема ставок податку; tax services консультативні послуги з оподаткування; tax shelter засіб зменшення або уникнення сплати податку; tax shifting перекладення податкового тягаря; tax statement податкова декларація; tax status податковий статус; tax surcharge додатковий податок; tax threshhold нижня межа оподатковуваних доходів • нижня межа оподаткування; tax value of a deduction розмір податкового відрахування; tax verification перевірка правильності оплати податків; tax year обліковий рік оподаткування; tax yield податковий дохід; to abate a tax знижувати/знизити податок; to abolish a tax скасовувати/скасувати податок; to be exempt from tax бути звільненим від сплати податку; to charge a tax стягувати/стягнути податок; to collect taxes стягувати/стягнути податки; to cut a tax знижувати податок; to deduct taxes відраховувати/відрахувати податки; to dodge taxes ухилятися/ухилитися від сплати податку; to evade taxes ухилятися/ухилитися від сплати податку; to exempt from tax звільняти/звільнити від сплати податку; to impose a tax оподатковувати/оподаткувати • накладати/накласти податок • вводити/ввести податок; to increase taxes підвищувати/підвищити податки; to lay on a tax оподатковувати/оподаткувати; to levy a tax оподатковувати/оподаткувати; to pay taxes оплачувати/оплатити податки; to raise taxes підвищувати/підвищити податки • збирати/зібрати податки; to reduce taxes знижувати/знизити податки; to remove a tax скасовувати/скасувати податок; to withhold taxes відраховувати/відрахувати податки • затримувати/затримати сплату податків

tax ‡ tax (393)

▹▹ levy

кадр. заробітна плата; ставка оплати праці; заробіток грошова оплата працівникові (employee) за виконану роботу; ♦ заробітна плата є, як правило, погодинною і виплачується за фізичну, виробничу, механізовану, пов'язану зі зміною місця (itinerant) тощо роботу, яка не потребує спеціальної кваліфікації; сюди можна включити відрядну роботу (piecework), зарплата за яку виплачується згідно з кількістю виготовленої продукції

═════════■═════════

actual wage реальна заробітна плата; annual wage річна заробітна плата; average wage середня заробітна плата; average monthly wage середня місячна заробітна плата; basic wage основна заробітна плата; cash wage заробітна плата, виплачена готівкою • номінальна зарплата; contractual wage договірна заробітна плата; conversion wage допомога при звільненні; daily wage поденна заробітна плата; day wage поденна заробітна плата; efficiency wage відрядна заробітна плата • відрядна оплата праці; fair wage справедлива заробітна плата; fixed wage тверда заробітна плата • встановлена заробітна плата; fortnightly wage двотижнева заробітна плата; gross wage заробітна плата до відрахування податку; guaranteed wage гарантована заробітна плата; guaranteed annual wage гарантована річна заробітна плата; guaranteed minimum wage гарантований мінімум заробітної плати; hourly wage погодинна заробітна плата; implicit wage умовно нарахована заробітна плата; incentive wage прогресивна оплата праці; indexed wage індексована заробітна плата; individual wage індивідуальна заробітна плата; living wage прожитковий мінімум; maximum wage максимальна заробітна плата; minimum wage мінімальна заробітна плата • мінімальний розмір заробітної плати; money wage номінальна заробітна плата; monthly wage місячна заробітна плата; net wage чиста заробітна плата; nominal wage номінальна заробітна плата • номінальна ставка заробітної плати; nonpecuniary wage плата у негрошовій формі; piecework wage відрядна заробітна плата; qualifying wage кваліфікаційний заробіток; real wage реальна заробітна плата; set wage тверда заробітна плата; standard wages тарифна ставка заробітної плати • договірна заробітна плата; statutory wage заробітна плата, встановлена законом; subsistence wage заробітна плата на рівні прожиткового мінімуму • прожитковий мінімум; time wage погодинна заробітна плата; top wage максимальна заробітна плата • найвища заробітна плата; total wage сукупна заробітна плата; unit wage питома ставка заробітної плати; weekly wage тижнева заробітна плата

═════════□═════════

to adjust wages коригувати заробітну плату; to curb wages зменшувати/зменшити заробітну плату • приборкувати/приборкати зростання заробітної плати; to cut wages зменшувати/зменшити заробітну плату; to decrease wages зменшувати/ зменшити заробітну плату; to deduct from wages відраховувати/відрахувати від заробітної плати; to freeze wages заморожувати/заморозити заробітну плату; to increase wages збільшувати/збільшити заробітну плату; to lower wages знижувати/ знизити заробітну плату; to pay wages виплачувати/виплатити заробітну плату; to raise wages підвищувати/підвищити заробітну плату; to receive wages отримувати/ отримати заробітну плату; to reduce wages знижувати/знизити заробітну плату; to retain wages затримувати/затримати виплату заробітної плати; wage account рахунок, на який переказується заробітна плата; wage agreement угода про ставку заробітної плати; wage and salary earners наймані працівники; wage and salary indexation індексація заробітної плати й окладів; wage bill фонд заробітної плати; wage bill tax податок на фонд заробітної плати; wage claim вимога збільшення заробітної плати; wage compensation компенсація заробітної плати; wage competitiveness конкурентоспроможність заробітної плати; wage conditions умови оплати праці; wage-cost push inflation інфляція, спричинена зростанням заробітної плати; wage costs витрати на заробітну плату; wage determination визначення рівня заробітної плати; wage differential різниця ставок заробітної плати; wage disbursement витрати на заробітну плату; wage discrimination дискримінація в оплаті праці; wage dispute конфлікт з приводу оплати праці; wage drift відхилення фактичної заробітної плати від розрахункових ставок; wage drift compensation компенсація за відхилення фактичної заробітної плати від розрахункових ставок; wage earner працівник, який одержує заробітну плату; wage elasticity of demand for labour еластичність попиту на працю за ставкою заробітної плати; wage framework структура заробітної плати; wage freeze заморожування заробітної плати; wage garnishment накладання арешту на заробітну плату; wage income прибуток у формі заробітної плати; wage increase підвищення заробітної плати; wage indexation індексація заробітної плати; wage inflation інфляція, спричинена зростанням заробітної плати; wage level рівень заробітної плати; wage negotiation переговори про заробітну плату; wage package угода з профспілкою про заробітну плату; wage payment виплата заробітної плати; wage policy політика в галузі оплати праці • політика щодо заробітної плати; wage-price spiral інфляційна спіраль заробітна плата — ціни; wage-push inflation інфляція, спричинена зростанням заробітної плати; wage rate ставка заробітної плати; wage-regulating price index індекс цін, який регулює заробітну плату; wage restraint стримування зростання заробітної плати; wage restraint policy політика стримування зростання заробітної плати; wage scale шкала заробітної плати; wage schedule графік виплати заробітної плати; wage share частка національного доходу, що припадає на заробітну плату; wage share in total income частка заробітної плати в сукупному доході; wages in kind виплата заробітної плати у натуральній формі; wages in real terms заробітна плата в реальному вираженні; wage slip відомість на виплату заробітної плати • платіжна відомість; wage stabilization стабілізація заробітної плати; wage system система оплати праці; wage tax податок на заробітну плату; wage year рік нарахування заробітної плати

wage: salary

пр. salary

▹▹ pay

Гуссерль, Едмунд (1859, Просніц, Моравія - 1938) - нім. філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Навчався у Ляйпцигу, Берліні й Відні. Працював в ун-тах Галле, Геттингена, Фрайбурга. У творчості Г. розрізняються три періоди: дофеноменологічний, феноменологічний і трансцендентально-феноменологічний. Дофеноменологічний період пов'язаний із впливом філософа і психолога Врентано, від якого Г. (через поняття інтенціональності свідомості) здобув вирішальний поштовх для спрямування своїх дослідницьких інтересів до царини філософії. У 1891 р. він видає свою першу велику працю "Філософія арифметики", у якій здійснена спроба дати психологічне обґрунтування основоположень математики. Проте, ознайомившись з критикою психологізму в логіці й математиці з боку Фреге (рецензента його праці), Г. відмовляється від попередньої дослідницької програми і звертається до логічного обґрунтування наукового знання. Перший том його двотомної праці "Логічні дослідження" уже містив ґрунтовну критику психологізму. Г. доводив, що психологія є емпіричною наукою, а логіка й математика (так само, як і філософія) є науками апріорними, які мають справу з раціональними поняттями та загальними й необхідними істинами. У цій же праці обґрунтовано ідею "чистої логіки", розглянуто питання про те, "що робить науку наукою", проведено розрізнення емпіричних та теоретичних наук, з'ясовано умови можливості наукової теорії як такої та ін. Феноменологічний період започатковує другий том "Логічних досліджень", в якому Г. прагне узгодити ідею "чистої логіки" з проблематикою теорії пізнання. Це прагнення здійснюється під орудою заклику "до самих речей", тобто до досвідної реальності, що у вигляді феноменів свідомості безпосередньо презентує себе пізнанню. Згідно з Г., феноменологія - це апріорна автономна наука про феномени свідомості. У межах феноменологічної концепції розгорнута характеристика поняття інтенціональності (як спрямованості свідомості до предмета), яке описує структуру та функціональні залежності смислопокладання; започатковано аналіз смислової будови людського світу, як вона дається науковим знанням; розкрито співвідношення "виразу" і його "значення"; показано, що умовою здійснення інтенції свідомості є її споглядальне виконання та ін. Трансцендентально-феноменологічний період був наслідком переходу Г. на позиції трансцендентальної феноменології як універсальної філософії - науки про людський світ і місце в ньому людини як смислового центру сущого. У цей період Г. вводить поняття (і операцію) трансцендентально-феноменологічної редукції, яка постає аналогом картезіанського універсального сумніву і поряд з ейдетичним (категоріальним) спогляданням загального та дескрипцією феноменально даного одиничного - у їх взаємодії - слугує основоположним складником феноменологічного методу. У мисленевій схемі "Ego - cogito - cogitatum" остання ланка становить "ноему", смисловий зміст свідомості; середня ланка постає "ноезою", "актом", інтенціональним переживанням (сприйняттям, пригадуванням тощо), з допомогою якого цей зміст дається; перша ж ланка є "чистою" (абсолютною) свідомістю, трансцендентальним суб'єктом, що немовби надбудовується над емпірико-психологічним "Я" кожної людини як його чиста можливість. Після Першої світової війни, що її Г. сприйняв як руйнацію старого європейського світу, його роздуми дедалі чіткіше і концентрованіше спрямовуються на осмислення завдань філософії (і відповідальності філософів) у відродженні життя. Він обстоює тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повновартісного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. У праці "Картезіанські роздуми" Г. обґрунтовує трансцендентальну феноменологію в історико-філософському контексті і порушує дві нові проблеми - подолання соліпсизму та інтерсуб'єктивного характеру засад свого філософування. В останній, незавершеній праці "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" також з'являються дві принципово нові теми - аналіз феномена життєвого світу та історичний спосіб аргументації. Криза європейських наук, тобто втрата ними будь-якого життєвого значення для людини, пов'язується із вилученням людської суб'єктивності з наукової картини світу, в результаті чого "суб'єктивізм" став принципово ворожим щодо здобуття "об'єктивного" знання. Одначе спроби осмислити феномен життєвого світу як протогенної стихії виникнення наукової картини реальної дійсності засвідчили, що цей феномен є наскрізно історичним утворенням, а відтак, трансцендентально-феноменологічна редукція перетворювалась на редукцію історичну, передумовою здійснення якої ставало дослідження сталих історичних традицій розвитку європейської культури. На цій підставі в пізній феноменології Г. з'являється поняття "історичного апріорі" (трансцендентальної історичності свідомості). "Криза" стала своєрідним філософським заповітом мислителя, після смерті якого виявилось понад 40000 сторінок рукописів, заповнених стенографічним шрифтом, які утворили архів Г. в Лувені (Бельгія) і дотепер продовжують публікуватися в зібраннях його творів.

[br]

Осн. тв.: "Філософія арифметики" (1891); "Логічні дослідження". В 2 т. (1900); "Ідеї чистої феноменології або феноменологічна філософія" (1913); "Формальна і трансцендентальна логіка" (1929); "Картезіанські роздуми" (1931); "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" (1936)

КАТЕГОРИЧНИЙ ІМПЕРАТИВ ( від лат. imerativus - владний, наказовий) - припис, що виражає універсальний, апріорний закон моралі, сформульований Кантом. Обґрунтування К.і. в системі кантівської філософії пов'язане з принциповим протиставленням світу моралі як світу свободи, розуму й світу природи, де діють закони причинності. К.і. має два основних визначення: "Чини так, щоб максими (правила), якими керується твоя воля, могли б стати принципами загального законодавства" (т. зв. "формула універсалізації") та: "Чини так, щоб ти завжди ставився до людства як у своїй особі, так і в особі будь-кого іншого також, як до мети й ніколи не ставився б до нього тільки як до засобу" (т. зв. "формула персональності"). На відміну від гіпотетичних імперативів - імперативів уміння й розсудливості, які виводяться з досвіду, К.і. є приписом суто раціональним, що має апріорну цінність. Моральна вимога, виражена в К.і., є абсолютно вільною від чуттєвих, природних нахилів і переживань людини Ц. е - "чиста форма" обов'язку, безумовний регулятивний принцип, що вказує лише на загальний напрям дій та вчинків. Водночас К.і. - така форма універсальності, яка встановлюється всезагальністю волі окремого розумного індивіда. Автономна воля розумної людської істоти - ще одна підвалина К.і. Якщо об'єктивно моральний закон представлений у правилі К.і., то суб'єктивно він представлений в цілі як такій, що її суб'єктом виступає розумний індивід як найвища цінність світу. Підпорядковуючись велінню К.і., розумний індивід засвідчує свою владу над природою, здатність стати над особистими інтересами й уподобаннями та автономію власної моральної волі. В історії філософії кантівське витлумачення К.і. неодноразово піддавалося критиці за ригоризм, формалізм, монологічність. Спроби оновленого формулювання К.і. в рамках різних напрямів сучасної філософії й етики належать Шелеру, Йонасу, Апелю та ін.

НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ - складова частина західноєвропейської філософії Нового часу, в яку входять, крім нім., також англ., франц., нідерланд. філософії. Засновником англ. класичної філософії є Бекон, франц. - Декарт, нідерланд. - Спінова. Рівна їм велика постать у Німеччині з'являється лише після Тридцятирічної війни у друг, пол. XVII ст. в особі Ляйбніца. Термін "класична філософія" має подвійний зміст. По-перше, це - філософія розуму, свідомості і самосвідомості, пізнання В. она виникає з Декарта і Бекона і завершується вченням Гегеля. В такому широкому розумінні Н.к.ф. поділяється на чотири періоди: 1) філософські пошуки в межах Реформації і містики Н. айбільш видатною фігурою тут є Беме; 2) засвоєння беконівського емпіризму, картезіанства, спінозизму і матеріалізму, філософії права Греція і Гоббса, а також початок вироблення власної думки (Юнгій, Штурм, Пуфендорф, Вольф та ін., XVII ст.); 3) період нім. просвітництва XVIII ст., на який припадає і поява основних творів Ляйбніца та його учнів, котрі згуртувалися навколо Вольфа і утворили школу, яка відіграла основну роль в нім. просвітництві; 4) філософська думка від Канта до Фоєрбаха. По друге, "класична філософія" означає зразкова. Таким у нім. історії є переважно четвертий період - починаючи "з Канта". Поділ історії філософії на філософію до Канта і од Канта проведено Віндельбандом, Гартманом і продовжено в марксизмі. Основну рису цього періоду становлять різноманітні варіанти діалектичного світорозуміння, заснованого на поєднанні фундаментальних протилежностей. Потяг до такого синтезу помітний і в попередній думці. Найбільш характерним у Беме є його діалектика в тлумаченні Бога, природи, людини. Головні зусилля Ляйбніца були спрямовані на примирення і узгодження конкуруючих ідей і концепцій: раціоналізму і сенсуалізму, апріорного та апостеріорного, телеології і механіцизму, аж до об'єднання церков різних конфесій та численних нім. князівств в одну державу. Потяг до синтезу стає всеохопним у четвертий період, який і визначає всі основні особливості Н.к.ф. Саме тепер діалектика як така була усвідомлена і піддана всебічному аналізу, розробці і критиці. Головні його представники: Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фоєрбах. Н.к.ф. має цілий спектр загальних властивостей Н. а першому місці - установка на розум і як об'єкт пізнання, і як пізнавальну здатність. Такими є Кантові "Критики" чистого і практичного розуму, відповідні дві основні частини "Науковчення" Фіхте та "Системи трансцендентального ідеалізму" Шеллінга, всі великі твори Гегеля ("Феноменологія духу", "Логіка", "Енциклопедія філософських наук"), в яких розум постає або у своїй власній формі, або ж як сутність духу. Головна функція розуму регулятивна: подати знання у вигляді системи. Всі філософи від Канта до Гегеля свідомо будують свої вчення як системи. Це важлива відмінність від попередників. Коли в останніх і знаходимо системи, напр., "Етику" Спінози чи "Систему природи" Гольбаха, спосіб береться або з іншої науки, або ж ототожнюється з повнотою висвітлення матеріалу з певних проблем. Для побудови системи потрібен певний метод. У Канта загалом це метод трансцендентальний, в який входять декілька складових.Усе вчення, викладене в трьох "Критиках", базується на "системі найвищих здібностей душі": пізнавальна, почуття задоволення і незадоволення, бажання. "Критика чистого розуму" в цілому структурується трьома питаннями: Як можлива чиста математика? Як можливе теоретичне природознавство? Як можлива метафізика як наука? На перший відповідає "трансцендентальна естетика": апріорні простір і час обумовлюють геометрію та арифметику. Можливість другого покладається таблицею апріорних понять розсудку - категорій. Цілісність метафізики утворюється системою суперечностей: антиномій, паралогізмів, ідеалу чистого розуму. Аналогічно відбувається структурація інших творів Канта. Фіхте назвав свій метод синтетичним, бо він полягає у поєднанні парних категорій - суб'єкта й об'єкта, причини і наслідку, субстанції й акциденції завдяки їх кількісній подільності, і в певній послідовності самих пар. Новий варіант діалектичного способу мислення знаходимо у Шеллінга: суть його в переході однієї крайності в іншу. Найбільш розвинутим є метод Гегеля, який він спеціально дослідив у "Передмові" до "Феноменології духу", в "Науці логіки", "Історії філософії". Завдяки цьому врешті-решт було відкрито перший специфічно філософський метод, відмінний від математичних та емпіричних методів знання Н. аслідком великої уваги до методології дослідження і викладу стала висока теоретичність, проблемність і проблематичність даних вчень, через які вони справили надзвичайний вплив на сучасність і майбутнє. Висновком було і таке явище, як піднесення філософії над спеціальнонауковим знанням, погляд на неї як на взірець для інших його галузей, тлумачення філософії як науки наук. Таке становище виникає тоді, коли певна наука досягає помітних успіхів в збагаченні своїх змісту і форми. Так було з математикою, на яку свого часу із заздрістю дивилися філософи і вважали за благо користуватися її досягненнями; з науками досвідними, методи яких переймали у XVII - XVin ст. Як на зворотний приклад можна послатися на Евкліда: метод побудови його "Начал" був запозичений із творів Аристотеля - з логіки і метафізики. З цим пов'язана і така риса розглядуваних вчень, як перевага загального над одиничним, цілісного над окремим. Системним вважалося не лише філософське знання, а й сама природа і суспільство. Особа поставала моментом чи елементом суспільно-державної тотальності. Така установка особливо притаманна концепціям Гегеля Н. арешті, з усього наведеного випливає переважно ідеалістичний зміст філософії даного періоду. У Канта маємо певне поєднання суб'єктивного ідеалізму з елементами матеріалізму. Фіхте у першому варіанті "Науковчення" - суб'єктивний ідеаліст у чистому вигляді. Поступово його система переросла у пантеїзм релігійно-моральнісного ґатунку. Шеллінг подолав суб'єктивний ідеалізм, додавши до нього натурфілософію як другу філософську перінонауку, а потім - через "філософію тотожності". Він перший в історії думки усвідомив обмеженість і матеріалізму, й ідеалізму, намагався стати на більш загальну точку зору, яку він, як і згодом Гегель, називав абсолютним ідеалізмом. Тільки Фоєрбах був у другий період творчості (од 1839 р.) послідовним матеріалістом.Всі зазначені загальні риси Н.к.ф. були сконцентровані в творах Гегеля, які і стали предметом дружньої і всебічної критики з боку різних опонентів. Шопенгауер протиставив розуму волю, пізній Шеллінг "негативній філософії" розуму - "позитивну філософію" релігійного типу, Конт філософській метафізиці - позитивні науки, Фоєрбах ідеалізму - матеріалізм, Маркс теоретичній спекуляції - практику, а К'єркегор захищав занедбану особу. Всі разом відкидають системність, більшість - діалектику. Такий суцільний напад свідчив про перехід до нової, післякласичної доби філософування. Останнє мало і свої переваги, але і недоліки в культурно-світоглядному відношенні. Цим пояснюється відродження й оновлення, переробка Н.к.ф. в XIX - XX ст.

СУСПІЛЬНЕ БУТТЯ і СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ - поняття, що набули широкого вжитку в методології історичного пізнання, до марксизму практично не вживалися. Суспільне буття є матеріальним природно-історичним процесом, де природні умови перетворюються в суспільні, історичні умови виробництва, що існують незалежно від суспільної свідомості і визначають все людське життя С. успільна свідомість є духовною стороною історичного процесу, не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем, що'має певну внутрішню структуру і включає різноманітні рівні (теоретичну і повсякденну свідомість, ідеологію і суспільну психологію) і форми свідомості (політичну і правову свідомість, мораль, релігію, мистецтво, філософію, науку). Специфічність С. Б. і С. С. полягає в їх соціально-історичній взаємозалежності і взаємовизначеності, яка включає суспільну практику, предметну діяльність, різноманітні історичні зв'язки і особливі форми духовної діяльності, цілепокладання, освоєння і розвиток культури минулого, проектування майбутнього та ін. Різноманітні типи детермінації людської життєдіяльності (природні, соціальні, історичні, психічні) утворюють особливу ієрархію, в якій складніші надбудовуються над простішими і, в свою чергу, впливають на них. Протиставлення буття і свідомості взагалі має сенс тільки в межах теорії пізнання. За межами пізнавальної діяльності С. Б. і С. С. як окремі феномени втрачають сенс і розглядаються через людське буття. Онтологічне осмислення виявляє людське буття не тільки як зовнішню реальність, а й як предметно-перетворюючу людську діяльність, завдяки якій ця реальність переходить, з одного боку, в предметні форми олюдненої дійсності, а з другого - в практично-духовні і теоретичні способи її освоєння. Власне онтологічне потрактування суспільної свідомості передбачає постановку питання про необхідність і можливість усвідомленості в процесі буття, дистанціювання суб'єкта й об'єкта пізнання. Так, буття, за Гайдеггером, було і залишається головним предметом думки, оскільки саме питання про буття найбільш важливе для людської істоти. Це буття окреслюється ним як "ось-буття", чиста присутність для предметних визначень. Осмислюється воно завдяки конкретно-феноменологічному (майже за Гуссерлем, але без посилання на терміни "свідомість", "ідея", "особистість") аналізу людської присутності в модусах її екзистенції (виявлення її вчинку, здійснення можливостей). Для екзистенціалізму людське буття (даний у людському досвіді світ) виступає як феномен буття дорефлексивного, як "буття-для-себе". Феномен приходить до буття завдяки свідомості, вільного (недетермінованого) проектування себе до своїх можливостей. Свідомість тут означає несубстанціональний абсолют, що продукує вільні акти та організовує світ у ситуацію. У працях Маркса був означений новий ступінь розвитку С. Б. і С. С. - суспільство, яке розглядалося не тільки як суб'єкт, протиставлений природі, а й як матеріальний об'єкт, що визначає життя людини. Розвиток суспільства прослідковувався через зміну суспільно-економічних формацій.